Інформація:
1.
Прізвище, ім’я, по батькові:
Глинська
Василина Степанівна
2.
Дата народження:
20 листопада 1952 р.
3.
Освіта:
Середньо-спеціальна
4.
Спеціальність за
дипломом:
Культурно-освітня робота
5.
Місце роботи:
Дошкільний
навчальний заклад №10 «Попелюшка» комбінованого типу
6.
Посада:
Вихователь
7.
Стаж безпосередньої
педагогічної роботи:
49 роки
8.
Стаж роботи на
даній посаді:
49 роки
9.
Державні
нагороди: «Відмінник освіти»
10.
Звання: «Вихователь-методист»
11.
Дата та результати
попередньої атестації:
«Спеціаліст»
12.
На що претендує:
Підтвердження
категорії
«Спеціаліст»
ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ
Мова – втілення думки,
Що багатша думка, то багатша мова.
Борімося за красу мови, за правильність мови.
За багатство мови.
М.Рильський
Рідна
мова – найважливіший засіб виховання людини.
Знання української мови, досконале володіння
нею – одна з найважливіших ознак високої культури і освідченості.
Мовлення тісно пов’язано з пізнавальним
розвитком дитини, залученням її до основ морально-етнічної,
емоціонально-ціннісної та художньої культури.
Виховання особистості починається із
засвоєння дітьми духовних надбань нашого народу – мови усної народної
творчості.
Всю роботу спрямовую на мовленнєву
підготовку дошкільників, що є важливою складовою навчального процесу.
Елементи художнього слова, усної народної
творчості намагаюся втілювати в різні види діяльності: заняття, ігри,
прогулянки, розваги тощо. Плануючи роботу протягом дня я використовую загадки,
прислів’я, приказки, образні вирази, порівняння, вірші, скоромовки.
Найулюбленіший жанр дитячого фолькльору є
народні казки, які я широко використовую для кращого розвитку зв’язного
мовлення як на заняттях так і поза ними.
Мова казок гарна, ритмічна і виразна.
Повторюваність фраз є гарним прийомом для збагачення словника, та стимуляції
мовленнєвої активності. Це казки: «Рукавичка», «Коза – дереза», «Колобок» та
інші.
Образні повтори допомагають краще
запам’ятовувати і зрозуміти зміст казки, вони зосереджують увагу на головному і
також розширюють словниковий запас.
Особливе місце в розвитку мовленнєвої
діяльності посідають ігри – драматизації. Спостерігаючи за іграми дітей можна
відмітити, що драматизація суттєво впливає на розвиток мовлення дошкільників. В
дітей збагачується інтонаційність, виразнішою стає мовлення.
Також хочеться відмітити, що діти також дуже
люблять такий жанр, як загадка. Вона формує вміння виділяти суттєве, найбільш
яскраві характерні ознаки предмета. Загадки вчать дітей мислити образами а
іноді і числами. Наприклад: 1,2,3,4,5
П’ятеро пташат летять
Перше 2,3,5
Йдуть четвертого
шукать.
Також фолькльорні форми стають у нагоді при
описуванні предмета.
Я використовую їх як
зразок для наслідування при навчанні дітей складати розповіді.
Наприклад: Хвалилася
дівчина
В мене коса до пояса.
В мене личко як
яблучко
В мене очки як
терночок
В мене брівки як
шнурочок.
Для організації
рухливих ігор на прогулянці також використовую таку форму заклички і залучення
до гри.
Ой ду-ду ой ду-ду
Знаю я цікаву гру
Гей біжіть усі сюди
Приступаємо до гри.
Починаємо гру
А яку не скажу
Хто із нами буде
грати
Той і гру цю буде
знате.
Запроваджую в свою роботу і новітні
технології, такі як «Ранкове коло» під час якого можна стимулювати діалогічне
мовлення та інтелектуальну емоційність. Ці розмови як маленькі місточки між
дітьми і вихователем, а ще як додати посмішку, обійми то стосунки з дитиною
розквітнуть.
Наприклад: щоб ти
сказав зірочці з неба про свій день? (розвиває уяву дитини)
- Кого б ти запросив
до казкової вечері? (добра нагода поговорити про мрії, фантазії, улюблених
героїв)
- Яке чарівне слово
зробило твій день теплішим? (дякую, люблю, обіймаю, ім’я друга)
Отже підводити риску
під сказаним треба відмітити, що використання усної народної творчості це невід’ємна
частина роботи педагога. З допомогою малих форм фолькльору і основних методів і
прийомів мовленнєвого розвитку можна і потрібно використовувати цей багатющий
матеріал словесної народної творчості.
Коментарі
Дописати коментар